Жили-були на світі три поросятка. Три брати.

Усі однакового зросту, кругленькі, рожеві, з однаковими веселими хвостиками.

Навіть імена в них були схожі. Звали поросят Ніф-Ніф, Нуф-Нуф і Наф-Наф. Усе літо вони перекидалися в зеленій траві, грілися на сонечку, ніжилися в калюжах.

Але ось настала осінь.

У стародавні часи в графстві Девоншир жила одна стара - жінка добра і богобоязлива. Одного разу, вже не знаю, чому, вона, прокинувшись опівночі, уявила, що настав ранок, піднялася з ліжка і одяглася. Стара взяла два кошики, плащ і пішла в сусіднє містечко за провізією.

Вийшовши на луг за селом, вона почула голосний собачий гавкіт, і тієї ж хвилини з кущів вискочив заєць. Він застрибнув на придорожній камінь, підняв мордочку до старої, поворухнув ротом і подивився на неї, ніби кажучи: "Візьми мене".

Все це сталося давним-давно. Жив у дрімучому лісі бідний дроворуб. Щодня він ходив у ліс валити дерева. Ось якось зібрався він, як завжди, до лісу. Дружина наповнила його торбинку їжею і повісила йому через плече повну сулію, щоб дроворуб міг перекусити і випити в лісі.

Цього дня дроворуб хотів звалити могутній старий дуб.

Чимало міцних дощок вийде з нього, - думав він.

Жив колись король із королевою, і був у них єдиний син. Ось підріс королевич, і король із королевою влаштували свято. Скликали вони на бенкет найзнатніших людей з усього королівства. Засвітилися вікна тисячею вогнів, заблищали білі палати сріблом, золотом та дорогими самоцвітами.

Опівночі гості розійшлися по хатах, а королевич вийшов погуляти в гай, де росли старі липи. Зійшов місяць, стало ясно, як удень, королевичу не спалося. 

Жила колись у світі бідна вдова. У неї був єдиний син на ім'я Джек та корова на прізвисько Білянка. Корова щоранку давала молоко, і мати з сином продавали його на базарі — цим жили. Але раптом Білянка перестала доїтися, і вони просто не знали, що й робити.

— Як же нам бути? Що ж робити? — у розпачі повторювала мати.

— Не сумую, мамо! - сказав Джек. — Я наймуся до когось на роботу.

Давним-давно жила бідна дівчина з мачухою. Раз дає їй мачуха решето і велить принести води з колодязя, що на краю світу.
- І дивися, — каже, — повне принеси.

Засмутилася дівчина: де знайти колодязь, що на краю світу, та й як воду зачерпнути решетом?