Казка - твір епічного, чарівного, героїчного або побутового характеру з неприховано вигаданим сюжетом і відсутністю претензій на історичність оповіді.

Традиційно казки поділяють на фольклорні (народні) та літературні (авторські).

Казка фольклорна (народна) - вид письмової та усної народної творчості, що містить різножанрові твори, тексти яких спираються на вигадку.

Казка літературна (авторська) - зорієнтований на вигадку твір, тісно пов'язаний із народною казкою, але, на відміну від неї, що належить конкретному автору.

Казки - один з основних видів усної народної поетичної творчості.

Цікавим є походження терміна "казка". Словом "казка" ми називаємо і повчальні розповіді про тварин, і сповнені чудес чарівні казки, і хитромудрі авантюрні повісті, і сатиричні анекдоти. Кожен із цих видів усної народної прози має свої відмінні риси: свій зміст, свою тематику, свою систему образів, свою мову. Казки ці розрізняються не тільки тематично, а всім характером своїх образів, особливостями композиції, художніми прийомами, всім своїм стилем.

Казки народів Європи, який протягом багатьох століть розвивався паралельно з багатою літературою, що сягає своїм корінням в усну традицію і так чи інакше увібрала в себе традиції античності - давньогрецької та давньоримської культури - дав світові класичні зразки народної казки. Це європейські казки про тварин (відомі, наприклад, "Бременські музиканти" в обробці братів Грімм), чарівні казки (серед них всесвітньо відома "Попелюшка"), побутові казки та анекдоти.