Що таке казка? Ознаки казки

Казки - один з основних видів усної народної поетичної творчості.

Цікавим є походження терміна "казка". Словом "казка" ми називаємо і повчальні розповіді про тварин, і сповнені чудес чарівні казки, і хитромудрі авантюрні повісті, і сатиричні анекдоти. Кожен із цих видів усної народної прози має свої відмінні риси: свій зміст, свою тематику, свою систему образів, свою мову. Казки ці розрізняються не тільки тематично, а всім характером своїх образів, особливостями композиції, художніми прийомами, всім своїм стилем.

Характерною ознакою казки є поетична вигадка, а обов'язковим елементом - фантастичність. Особливо яскраво це проявляється в чарівних казках. Казка не претендує на достовірність свого оповідання. Дія в ній часто переноситься в невизначене "тридев'яте царство, тридесята держава". Це підкреслюється і репліками самих казкарів, які сприймають казку як вигадку, з усіма її фантастичними образами: килимом-літаком, шапкою-невидимкою, чоботами-швидкоходами, скатертиною-самобранкою тощо. Казкар переносить слухача в казковий світ, який живе за своїми законами. У казках зображуються не тільки фантастичні обличчя і предмети, а й реальні явища представлені у фантастичному висвітленні. Водночас у казках постійно присутнє моралізування, пропаганда добра, справедливості, правди.

Казки вирізняються своїми національними особливостями, але водночас мають інтернаціональний початок. Одні й ті самі казкові сюжети виникають у фольклорі різних країн, що почасти зближує їх, але вони й різні, оскільки відображають національні особливості життя того чи іншого народу.

Як будь-який жанр фольклору, казка зберігає риси індивідуальної творчості, а водночас є результатом колективної творчості народу, який проніс казку крізь віки. Казки кожного народу конкретно відображають дійсність, на підставі якої вони побутували. У казках народів світу відображаються загальні теми, сюжети, образи, стилістичні, композиційні прийоми. Для них характерна загальна демократична спрямованість. У казках знайшли вираження народні сподівання, прагнення до щастя, боротьба за правду і справедливість, любов до батьківщини. Тому казки народів світу мають багато спільного. Водночас кожен народ створює свій неповторний і своєрідний казковий епос.

Казки зазвичай поділяють на такі види: про тварин, чарівні та побутові. Сюжет є основною ознакою казки, в якій протиставляються мрія і дійсність. Персонажі контрастно протилежні. Вони виражають добро і зло (прекрасне і потворне). Але добро в казці завжди перемагає.

У багатьох прислів'ях казки порівнюються з піснями: "казка - складка, а пісня - бувальщина", "казка - брехня, а пісня - правда". Це говорить про те, що казка оповідає про події, які в житті відбутися не можуть. 

В історичній та мемуарній літературі XVI-XVII століть можна знайти низку згадок про казку, які доводять, що в цей час казка була поширена серед різних верств населення.