Принцеса-кобра

Жили-були король і королева. І народилася в них дочка. Як раділи король із королевою!

Але недовго тривало їхнє щастя. З'явилася на палац відьма і перетворила маленьку принцесу на кобру. Наклала відьма на дитину страшне закляття: людська подоба повернеться до неї лише тоді, коли доторкнеться вона до тільця новонародженої дитини.

Жили-були король і королева. І народилася в них дочка. Як раділи король із королевою! Але недовго тривало їхнє щастя. З'явилася на палац відьма і перетворила маленьку принцесу на кобру. Наклала відьма на дитину страшне закляття: людська подоба повернеться до неї лише тоді, коли доторкнеться вона до тільця новонародженої дитини.

Після цього вислизнула змійка зі своєї колиски і зникла. Жив там селянин, і була в нього дочка. Щодня ходила дівчинка пасти овець. Якось побачила вона в траві змійку – золотисту та милу!

Схилилася над нею дівчинка, а змійка й каже: - Візьми мене до себе! Тільки не показуй нікому. Вже я тобі віддячу!

Дівчинка так і зробила: віднесла змійку додому та сховала її від батька з матір'ю.

Час минав, дівчинка росла, і змійка росла. Ось якось каже змійка дівчині:
- Попроси свого батька з'їздити в місто і купити скриню для вбрання.

Селянин дуже любив свою дочку, тому наступного дня вирушив у місто і купив велику скриню.

Повернувся додому, відкрив, дивиться - а там повним-повнісінько золота і дорогоцінного каміння. Купив селянин землі, збудував великий палац, і стали вони жити в багатстві та достатку. Дочці його не треба було пасти стадо.

Цілими днями грала вона зі своєю змійкою.

Якось кобра каже своїй подружці:
– Приготуй найкрасивішу сукню. Завтра почнеться королівське полювання, і повз твій будинок проїде принц.

Вранці принц виїхав на полювання і дуже здивувався, коли побачив чудовий палац. Під'їхав принц ближче, заглянув у вікно, а там чудова дівчина.

Принц у неї відразу закохався. Вийшов до нього батько дівчини та запросив до хати. Зустрів гостя з усіма почестями.

Погостив принц у палаці і вирушив додому, але втратив з того часу всякий спокій, бо полюбив прекрасну дівчину.

А кобра каже дівчині:
– Через три дні сюди прибуде король – сватати тебе за свого сина.

І третього дня приїхав до батька дівчини король.

І побажав він глянути на дівчину. І так вона йому сподобалася, що попросив він її за дружину своєму синові.
Батько дівчини погодився, і вони призначили день весілля.

Напередодні весілля змійка каже дівчині:
– Повезуть тебе завтра до міста у королівській кареті. Посадь мене в скляну скриньку і візьми її з собою.

Дівчина так і зробила. А принц побачив скриньку зі змійкою і почав з нею грати. Раптом закрутилася кобра – і давай рости! Треснуло скло, і розбився скриньку. Ковзнула кобра дівчині на груди і шепнула їй:
- Подружко моя мила! Прийде час народитися твоїй дитині, відчини віконце в сад і нічого не бійся! - І вислизнула з карети.

Так доїхали вони до королівського палацу та зіграли весілля.

Зажили молоді щасливо. Треба сказати, вікно в кімнаті принца та принцеси виходило до саду. Вечорами вони сиділи біля відчиненого вікна і чекали, чи не з'явиться змійка, але та не з'являлася.

І ось настав день, коли народилася у принцеси дитина. Почулося тут шипіння, і у вікно залізла кобра. Всі злякано кинулися геть. А кобра ковзнула до принцеси, яка тримала на руках свого малюка.

Забіг у кімнату й принц. Що це? Дружина принца посміхається, а поруч із нею стоїть гарна дівчина і тримає на руках його дитину! Прийшли і король із королевою.

Каже їм гарна дівчина:
- Зникли злі чари! Я знову стала людиною.

Зраділи король з королевою, почали обіймати принца та принцесу. А потім влаштували у палаці велике свято.