Жив-був бідний принц. Королівство в нього було маленьке-премаленьке, але одружуватися все-таки було можна, а одружитися принцу хотілося.

Зрозуміло, з його боку було дещо сміливо запитати дочку імператора: "Підеш за мене?" Втім, він носив славне ім'я і знав, що сотні принцес з вдячністю відповіли б на його пропозицію згодою. Та хто знає, що спаде на думку імператорській дочці! Послухаємо ж, як було діло.

Ішов солдат дорогою: раз-два! раз-два! Ранець за спиною, шабля на боці — відвоював своє, а тепер прямував до хати. Як раптом назустріч йому стара відьма, потвора потворою: нижня губа мало не до самих грудей висить.

— Доброго вечора, служивий! - мовила вона. — Бач у тебе славна якась і ранець якийсь великий! Словом, молодчина солдатів! Ну, зараз у тебе буде грошей, скільки хочеш.

Жив був принц, і хотілося йому взяти за себе теж принцесу, тільки справжню. Ось він і об'їздив весь світ, а такого щось не було. Принцес було досхочу, та чи були вони справжні? До цього він ніяк дістатися не міг; так і повернувся додому ні з чим і дуже сумував, — дуже йому хотілося дістати справжню принцесу.

Історія перша, в якій розповідається про дзеркало та його уламки
Ну почнемо! Дійшовши до кінця нашої історії, ми знатимемо більше, ніж зараз. Так ось, жив-був троль, злий-презлий, справжній диявол. Раз був він у особливо гарному настрої: змайстрував таке дзеркало, в якому все добре і прекрасне зменшувалося далі нікуди, а все погане і потворне так і випирало, робилося ще гірше.