Частина 1

Частина 2

Жив колись король, такий розумний, що навіть мову тварин розумів. Ось як він цього навчився. Прийшла до нього одного разу стара баба, принесла в козубці рибу і каже:
- Вели цю рибу підсмажити і з'їж її. Тоді ти будеш розуміти мову всіх живих тварюк, що по землі ходять, у морі плавають і по повітрю літають.
Король зрадів, що він вивчиться того, чого ніхто не вміє. Він щедро заплатив старій, покликав свого слугу Їржика і велів йому приготувати рибу до обіду:

В одному селі жив собі селянин Матєй. І хоч було в нього чимале господарство, та Матєй геть-чисто заборгувався, бо чекала на нього біда за бідою. Одного року була страшна посуха; другого — увесь час лив дощ і хліб погнив на стеблі; третього року хліб побило градом, так що не зібрали ані зернини; а потім трапилась пожежа, і в Матєя згоріло все обійстя із стодолою та хлівом.

Так воно і йшлося весь час. Тільки на діти і мав Матєй щастя: прибувало їх щороку. І зрештою стало аж дванадцятеро.