Коли Прометей викрав для смертних божественний вогонь, навчив їх мистецтвам та ремеслам і дав їм знання, щасливішим стало життя на землі. Зевс, розгніваний вчинком Прометея, жорстоко покарав його, а людям послав на землю зло. Він наказав славному богу-ковалю Гефесту змішати землю і воду і зробити з цієї суміші прекрасну дівчину, яка мала б силу людей, ніжний голос і погляд очей, подібний до погляду безсмертних богинь.

На півночі Греції, у Фракії, жив співак Орфей. Чудовий дар пісень був у нього, і слава про нього йшла по всій землі греків.

За пісні полюбила його красуня Еврідіка. Вона стала його дружиною. Але щастя їхнє було недовговічним.

Одного разу Орфей і Еврідіка були в лісі. Орфей грав на своїй семиструнній кіфарі та співав. Еврідіка збирала квіти на галявинах. Непомітно вона відійшла далеко від чоловіка, у лісову глушину. Раптом їй здалося, що хтось біжить лісом, ламаючи сучки, женеться за нею, вона злякалася і, кинувши квіти, побігла назад, до Орфея.

Найбільшим художником, скульптором і архітектором Афін був Дедал, нащадок Ерехтея. Про нього розповідали, що він висікав з білого мармуру такі дивовижні статуї, що вони здавались живими; здавалося, що статуї Дедала дивляться та рухаються. Багато інструментів винайшов Дедал для своєї роботи, ним були винайдені сокира та бурав. Далеко йшла слава про Дедала.