Тесей і Мінотавр

Коли Тесей прибув до Афін, вся Аттика була занурена в глибоку скорботу. Уже втретє прибували посли з Криту від могутнього царя Міноса за даниною. Важка й ганебна була ця данина. Афіняни повинні були кожні дев'ять років посилати на Крит сім юнаків і сім дівчат. Там їх замикали у величезному палаці Лабіринті, і їх пожирало жахливе чудовисько Мінотавр, з тулубом людини і головою бика. Мінос наклав цю данину на афінян за те, що вони вбили його сина Андрогея. Тепер втретє доводилося афінянам посилати на Крит жахливу данину. Вони вже спорядили корабель із чорними вітрилами на знак скорботи за юними жертвами Мінотавра.

Бачачи загальну печаль, юний герой Тесей вирішив вирушити з афінськими юнаками і дівчатами на Крит, звільнити їх і припинити сплату цієї жахливої данини. Припинити сплату можна було, тільки вбивши Мінотавра. Тому й вирішив Тесей вступити в бій із Мінотавром і або вбити його, або загинути. Старий Егей не хотів і чути про від'їзд свого єдиного сина, але Тесей наполіг на своєму. Він приніс жертву Аполлону-Дельфінію - покровителю морських подорожей, а з Дельф перед самим від'їздом було дано йому оракул, щоб покровителькою в цьому подвигу він обрав собі богиню кохання Афродіту. Закликавши на допомогу Афродіту і принісши їй жертву, Тесей вирушив на Крит.

Корабель щасливо прибув до острова Криту. Афінських юнаків і дівчат відвели до Міноса. Могутній цар Криту одразу звернув увагу на прекрасного юнака-героя. Помітила його й дочка царя, Аріадна, а покровителька Тесея, Афродіта, викликала в серці Аріадни сильне кохання до юного сина Егея. Дочка Міноса вирішила допомогти Тесею; вона не могла й подумати про те, що юний герой загине в Лабіринті, розтерзаний Мінотавром.

Перш ніж вирушити на бій з Мінотавром, Тесею довелося здійснити ще один подвиг. Мінос образив одну з афінських дівчат. Тесей заступився за неї, але, гордий своїм походженням, цар Криту став знущатися з Тесея; він розгнівався, що якийсь афінянин сміє опиратися йому, синові Зевса. Тесей гордо відповів царю:
- Ти пишаєшся своїм походженням від Зевса, але і я не син простого смертного, батько мій - великий коливальник землі, бог моря Посейдон.
- Якщо ти - син бога Посейдона, то доведи це і дістань каблучку з морської безодні, - відповів Мінос Тесею і кинув у море золоту каблучку.

Покликавши батька свого Посейдона, Тесей безстрашно кинувся з крутого берега в морські хвилі. Високо злетіли солоні бризки, і приховали хвилі моря Тесея. Усі зі страхом дивилися на море, що поглинуло героя, і були впевнені, що не повернеться він назад. Повна відчаю, стояла Аріадна; і вона була впевнена, що Тесей загинув.

А Тесея, щойно зімкнулися над його головою морські хвилі, підхопив бог Тритон і за мить домчав до підводного палацу Посейдона. Посейдон з радістю привітав у своєму чарівному підводному палаці сина і подав йому перстень Міноса, а дружина Посейдона, Амфітрита, захоплена красою і сміливістю героя, поклала на пишні кучері Тесея золотий вінок. Тритон знову підхопив Тесея і виніс його з морської безодні до берега на те місце, з якого кинувся герой у море. Тесей довів Міносу, що він - син Посейдона, повелителя моря. Дочка Міноса Аріадна раділа, що Тесей повернувся неушкодженим з морської глибини.

Але попереду був ще більш небезпечний подвиг: потрібно було вбити Мінотавра. Тут на допомогу Тесею прийшла Аріадна. Вона дала Тесею таємно від батька гострий меч і клубок ниток. Коли відвели Тесея і всіх приречених на поталу в Лабіринт, Тесей прив'язав біля входу в Лабіринт кінець нитки клубочка і пішов заплутаними нескінченними переходами Лабіринту, з якого неможливо було знайти вихід; поступово розмотував він клубочок, щоб знайти по нитці зворотний шлях. Дедалі далі йшов Тесей і, нарешті, прийшов у те місце, де перебував Мінотавр. Із грізним ревом, нахиливши голову з величезними гострими рогами, кинувся Мінотавр на юного героя, і почався страшний бій. Мінотавр, повний люті, кілька разів кидався на Тесея, але він відбивав його своїм мечем. Нарешті, Тесей схопив Мінотавра за ріг і встромив йому в груди свій гострий меч. Убивши Мінотавра, Тесей по нитці клубка вийшов з Лабіринту і вивів усіх афінських юнаків і дівчат. Біля виходу їх зустріла Аріадна; вона радісно вітала Тесея. Раділи юнаки та дівчата, врятовані Тесеєм. Прикрашені вінками з троянд, славлячи героя і його покровительку Афродіту, водили вони веселий хоровод.

Тепер потрібно було подбати і про порятунок від гніву Міноса. Тесей швидко спорядив свій корабель і, прорубавши дно у всіх витягнутих на берег кораблів критян, швидко вирушив у зворотний шлях до Афін. Аріадна пішла за Тесеєм, якого вона полюбила.

На зворотному шляху Тесей вийшов на берег Наксоса. Коли Тесей і його супутники відпочивали від подорожі, Тесею уві сні з'явився бог вина Діоніс і повідав йому, що він повинен покинути Аріадну на безлюдному березі Наксоса, бо боги призначили її за дружину йому, богу Діонісу. Тесей прокинувся і, повний смутку, швидко зібрався в дорогу. Він не смів ослухатися волі богів. Богинею стала Аріадна, дружина великого Діоніса. Голосно вітали супутники Діоніса Аріадну і славили співом дружину великого бога.

А корабель Тесея швидко нісся на своїх чорних вітрилах блакитним морем. Ось уже показався вдалині берег Аттики. Забув Тесей, засмучений втратою Аріадни, дану Егею обіцянку - замінити чорні вітрила білими, якщо він, перемігши Мінотавра, щасливо повернеться в Афіни. Егей чекав свого сина. Вперши в морську далечінь очі, він стояв на високій скелі біля берега моря. Ось вдалині показалася чорна крапка, вона росте, наближаючись до берега. Це корабель його сина. Усе ближче він. Егей дивиться, напружуючи зір, - які на ньому вітрила. Ні, не блищать білі вітрила на сонці, вітрила - чорні. Значить - загинув Тесей. У розпачі Егей кинувся з високої скелі в море і загинув у морських хвилях; лише його мляве тіло викинули хвилі на берег. Відтоді й зветься море, в якому загинув Егей, Егейським. А Тесей причалив до берегів Аттики і приносив уже богам подячні жертви, як раптом, на жах свій, дізнався, що став мимовільною причиною смерті батька. З великими почестями поховав тіло батька вбитий горем Тесей, а після похорону прийняв владу над Афінами.