Хитрий продавець

Якийсь чоловік стояв на базарі і тримав у руках маленьку скриньку. Він розхвалював свій товар
- шматочки олова і жменьку розтертих трав - і запевняв, що будь-який покупець може перетворити це олово на золото.

Повз проходив Ахмет. Почувши слова продавця, він зупинився і запитав:
- Як же зробити таке диво?

- Дуже просто, - відповів власник скриньки, - візьми шматок олова і поклади його в горщик, а горщик постав на вогонь. Коли олово розтане, висип у нього щіпку розтертих трав і збовтувати вміст протягом двох годин. І тоді побачиш, що на дні горщика з'явиться золотий злиток.

Вражений Ахмет купив у продавця найбільший шматок олова, затиснув у кулаку жменьку розтертих трав і подався додому. Але не встиг він пройти кілька кроків, як почув, що господар скриньки кличе його. Ахмет повернувся.

- Я забув попередити тебе, - сказав продавець, - коли збовтуватимеш олово, що тане, ні в якому разі не думай про танцюючого білого ведмедя. Інакше в тебе нічого не вийде.
Ахмет засміявся:
- З чого це я раптом думатиму про білого ведмедя? Мені до нього немає жодної справи.
Прийшовши додому, Ахмет розповів про все дружині та дочкам і, спровадивши їх із кухні, весело взявся до роботи.

Поклав Ахмет олово в горщик, горщик поставив на вогонь, а коли олово розтануло, висипав туди щіпку трав і почав старанно збовтувати вміст.
Минула година, дві, дві години з половиною.

Нарешті дружина, не витримавши більше, прочинила двері і запитала:
- Ну, як золото – справжнє?
- Не інакше, як сам чорт втрутився у цю справу! — витираючи з чола піт, відповів їй змучений Ахмет. А зараз, коли я не повинен думати про нього, він мерехтить мені скрізь. Він так і танцює всюди перед моїми очима – на підлозі, на полицях, на столі. Навіть коли я заглядаю в горщик, я і там бачу танцюючого білого ведмедя.