Принцеса Довгі коси (єврейська казка)

Жив та був одного разу король, і була в нього дочка, і кожен, побачивши її, говорив: «Ось найкрасивіша дівчина у світі!» Шкіра у неї була ніжна, коси довгі, м’які, як шовк, і блискучі, як воронове крило, – інших таких не знайти у всьому королівстві. Принцеса була не тільки прекрасна, а й добра, серце її завжди співало, і люди любили її за красу та лагідну вдачу.

А треба сказати, що в тому самому королівстві жив демон. Жив він у палаці на дні моря. Цілий рік демон спав і тільки у свій день народження прокидався і випливав назовні подивитися на світ.

І саме в день народження демона наша принцеса вирушила погуляти берегом моря і погодувати чайок хлібними крихтами. Побачивши її, демон вирішив, що саме така дівчина йому потрібна. Він схопив принцесу за волосся і потягнув у свій підводний палац.

Демон привів принцесу до спальні і сказав:

– Ти тепер моя і завжди будеш зі мною! Я лягаю спати, але ти навіть не думай втекти! Прокинусь – уб’ю і тебе, і всякого, хто надумає допомагати тобі!

З цими словами демон захропів, не випускаючи принцесиної коси з своїх лап.

– Де моя дочка? Куди вона зникла?

Як він не шукав, у всьому королівстві не знайшлося навіть її сліду.

Тоді король покликав варту.

– Шукайте як слід! – наказав він. – Даю вам три дні! Не знайдете – всіх повішу!

Де тільки стражники не шукали: і серед дерев лісових, і серед польових трав, і серед піщинок морських. І ось нарешті знайшли на березі довге чорне волосся, м’яке, як шовк, – принцеса втратила  його, коли демон схопив її за косу.

Стражники показали волосся старій бабусі, що жила неподалік, і з'ясувалося, що вона на власні очі бачила, як демон викрав принцесу. Усі жителі узбережжя знали, коли у демона день народження, і намагалися не виходити цього дня з дому. А принцеса не знала.

Коли королю оголосили, що його доньку викрали морський демон, він затупав ногами і закричав:

– Який жах! Що ж робити? Хто тепер вирушить у підводне царство?

І король розіслав гінців у всі куточки королівства, по всіх містах і селах, по горах і долах, у багаті будинки та бідні хатинки: «Усім, усім, усім! Тому, хто врятує принцесу від підводного демона, король віддасть за дружину свою дочку і пів королівства на додачу!»

До королівського палацу потягнулися юнаки спробувати щастя. Всі вони були сильними, красивими та розумними, вони пірнали в морські глибини, намагалися прокопати тунель до палацу демона, але нічого в них не вийшло – жоден не дістався підводного царства.

Нарешті до палацу прибуло семеро сміливців – всі дружно разом вони зголосилися звільнити принцесу. “Якщо не вийшло в одного – спробуємо всі разом”, – так вони говорили. Один із них був тесля, другий – маляр, третій – коваль, четвертий – моряк, п’ятий – чарівник, шостий – злодій, а сьомий – мисливець.

І що вони зробили? Тесля збудував чудовий човен, маляр промазав його смолою і пофарбував – на такому човні  не страшно буде і в бурхливі хвилі. Коваль викував зброю: гострі списи та стріли – захищатися від демона. Моряк обладнав човен усім необхідним, і всі семеро приготувалися вирушити у плавання. Чарівник промовив закляття, човен спустили на воду і він  помчав прямо до підводного палацу. Там чарівник дістав кришталеву кулю, подивився в неї і сказав точно, в якому з покоїв спить демон. Принцесу він теж побачив через кулю – бідолаха сиділа біля сплячого демона, бо у своїй лапі він тримав її косу!

Наші сміливці поспішили туди, злодій закинув у вікно довгу мотузку, і принцеса, яка, звісно, дуже зраділа своїм рятівникам, швидко обмотала один її край навколо пояса. Але тільки-но рятівники потягли за мотузку, демон відчув, як коса принцеси вислизає з його лапи, і прокинувся!

– Вирішили вкрасти у мене принцесу! – заревів він, схопившись.

І він уже зібрався перетворити наших сміливців на маленьких рибок, але тут мисливець випустив стрілу прямо демонові в серце, і той упав мертвим.

Молоді люди посадили принцесу на човен і вирушили додому.

Яким  щасливим був король! На радощах він влаштував бенкет на весь світ і пригощав усіх своїх підданих медовими пирогами. Гостей розважали танцюристи у яскравих костюмах, жінки співали та плескали у долоні.

Але кому ж тепер віддати принцесу за дружину? Який із семи сміливців заслуговує на таку нагороду?

Може, тесля? Він збудував човен. А може маляр? Він просмолив та пофарбував човен. А може коваль? Він викував зброю. А може моряк - він обладнав човен усім необхідним для плавання? А може, чарівник? Це він знайшов дорогу до підводного палацу. А може злодій? Це він закинув мотузку. А може мисливець? Це він убив демона.

Зрештою король сказав принцесі:

– Доню моя, всі ці молоді люди однаково варті твоєї руки. Вирішувати тобі. Хто із цих сімох зробив найбільше для твого спасіння?

І принцеса відповіла:

– Ти маєш рацію, тату. Я в боргу перед кожним з них, і кожен заслуговує на мою руку. Але ж вийти я можу лише за одного. Кого мені вибрати?

Принцеса замислилась. Король і весь його почет, затамувавши подих, чекали на відповідь.

І нарешті принцеса вирішила:

– Я вибираю чарівника – якби не його мудрість, я досі була б в підводному палаці. Зрештою, багато теслів уміють будувати човни, багато малярів можуть їх пофарбувати, багато ковалів кують зброю, багато моряків знають, як обладнувати човни, злодії вміють закидати мотузки, а мисливці – пускати стріли. І лише один чарівник зумів довести човен до морського дна. Без нього решта не знайшла би ні палацу, ні демонової спальні.

Весь королівський почет заплескав принцесі та її обранцю. Усі, включно з королем, вважали, що вона зробила правильний вибір. Призначили день весілля і запросили найшляхетніших людей королівства – і, звичайно, решту шістьох сміливців!

Прогулюючись перед весіллям у саду, чарівник з принцесою раптом натрапили на шість прекрасних троянд, що виросли на порожньому місці за одну ніч.

– Оце диво! – сказала принцеса. – Я ніколи не бачила їх тут.

І тоді чарівник, який був справді могутнім і мудрим, промовив заклинання, і шість троянд перетворилися на шість прекрасних принцес – по одній на кожного сміливця. Так що одного дня зіграли відразу сім весіль, і всі сім пар були щасливі до кінця своїх днів.