Історія однієї яблуньки (К.Ушинський)

Росла в лісі дика яблуня; восени впало з неї кисле яблуко. Птахи склевали яблуко, поклювали й зернятка. Одне тільки зернятко сховалося в землю й залишилося.

Зиму пролежало зернятко під снігом, а навесні, коли сонечко відігріло мокру землю, зернятко почало проростати: пустило вниз корінець, а догори вигнало два перших листочки. З-поміж листочків вибігло стеблинка з брунькою, а з бруньки, нагорі, вийшли зелені листочки. Брунька за брунькою, листочок за листочком, гілочка за гілочкою - і років через п'ять гарненька яблунька стояла на тому місці, де впало зернятко.

Прийшов до лісу садівник із заступом, побачив яблуньку і каже:
- Ось гарне деревце; воно мені знадобиться.

Затремтіла яблунька, коли садівник став її викопувати, і думає: «Пропала я зовсім!» Але садівник викопав яблуньку обережно, корінців не пошкодив, переніс її в сад і посадив у добру землю.

Загордилася яблунька в саду. «Мабуть, я рідкісне дерево, - думає вона, - коли мене з лісу до саду перенесли», і зверхньо поглядає довкола на негарні пеньки, зав'язані ганчірочками: не знала вона, що потрапила до школи.

Другого року прийшов садівник із кривим ножем і почав яблуньку різати. Затремтіла яблунька і думає: «Ну, тепер-то я зовсім пропала».

Зрізав садівник усю зелену верхівку деревця, залишив один пеньок, та й той ще розщепив згори; у тріщину встромив садівник молодий втечу від хорошої яблуні; закрив рану замазкою, обв'язав ганчіркою, обставив нову прищіпку кілочками та й пішов геть.

Захворіла яблунька; але була вона молода й сильна, скоро одужала і зрослася з чужою гілочкою. П'є гілочка соки сильної яблуньки і росте швидко: викидає бруньку за брунькою, листок за листком; виганяє втечу за втечею, гілочку за гілочкою, і роки через три зацвіло деревце біло-рожевими, запашними квітами. Опали біло-рожеві пелюстки, і на їхньому місці з'явилася зелена зав'язь, а до осені із зав'язі стали яблука; та вже не дикі кислиці, а великі, рум'яні, солодкі, розсипчасті. І така-то гарненька вдалася яблунька, що з інших садів приходили брати від неї пагони для прищеп.