Розмір шрифта: +

Зайчикова хатка

Зайчикова хатка українська казка

Жили собі лисичка і зайчик. У лисички хатка була крижана, а в зайчика - луб'яна.

Аж ось прийшла весна-красна. Лисиччина хатка розтанула. А зайчикова стоїть собі як і стояла.

І вирішила лисичка обдурити зайчика. Попросилась переночувати, та його з хатки й вигнала!

Йде зайчик дорогою, плаче. Йому назустріч - два собаки:

- Гав-гав-гав! Чого, зайчику, плачеш?

А зайчик відповідає:

- Як же мені не плакати? Була в мене хатка луб'яна, а в лисиці - крижана. Прийшла весна, лисиччина хатка розтанула. Попросилася вона до мене переночувати, та мене й вигнала!

- Не плач, зайчику! Ми твоєму горю зарадимо!

Підійшли вони до хатки, загавкали собаки:

- Гав-гав-гав! Тікай, лисичко, геть!

А лисиця їм з печі відповідає:

- Як вискочу, як вистрибну, полетить клоччя в усі закутки!

Собаки злякалися і втекли.

Зайчик знову йде дорогою, сльозами заливається. Назустріч йому - ведмідь:

- Чому, зайчику, плачеш?

- Як же мені, ведмедику, не плакати? Була в мене хатка луб'яна, а в лисиці - крижана. Прийшла весна, лисиччина хатка розтанула. Попросилася вона до мене переночувати, та мене й вигнала!

- Не плач, зайчику! Я твоєму лихові зараджу!

Підійшли вони до хатки, ведмідь як загарчить:

- Йди, лисичко, геть!

А лисичка з печі:

- Як вискочу, як вистрибну, полетить клоччя в усі закутки!

Ведмідь перелякався і втік у ліс.

Йде зайчик, сльозами умивається. Зустрічає його півень з косою:

- Кукуріку! Чому, зайчику, плачеш?

- Як же мені, півнику, не плакати? Була в мене хатка луб'яна, а в лисиці - крижана. Прийшла весна, лисиччина хатка розтанула. Попросилася вона до мене переночувати, та мене й вигнала!

- Не плач, зайчику, я її вижену.

- Ні, півнику, не виженеш! Собаки гнали - не вигнали, ведмідь гнав - не вигнав. Де вже тобі...

- А от і вижену!

Підійшли вони до хатки, півень чобітьми як затупає, крилами як залопоче. Та як закричить:

- Кукуріку!
Йду лісами-горами
В чоботях зі шпорами,
Несу косу на плечі!
Тікай, лиско, з печі!

Лисиця злякалась і каже:

- Вже взуваюсь!

А півень знову:

- Кукуріку! Несу косу на плечі! Хочу лисоньку посікти! Тікай, лиско, геть!

Лисиця знов каже:

Уже вдягаюсь!

Півень втретє кричить:

- Кукуріку! Несу косу на плечі! Хочу лиску посікти! Тікай, лиско, геть!

Лисичка як вискочить, та як дремене до лісу! Тільки її й бачили.

І став зайчик знов жити у луб'яній хатці.

Казка Зайчикова хатка слухати онлайн

Рак-неборак і його вірна жінка
Скільки на небі зірок

Читайте далі

 

Коментарі

Коментарів ще немає. Залиште перший.
Guest
Неділя, 20 квітня 2025

By accepting you will be accessing a service provided by a third-party external to http://kazochka.org.ua/

© Казочка, 2024 р. Всі матеріали на сайті поширюються на умовах відкритої ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike.

Шановні правовласники, з усіми питаннями щодо розміщення матеріалів, пишіть через контактну форму