Жив та був одного разу король, і була в нього дочка, і кожен, побачивши її, говорив: «Ось найкрасивіша дівчина у світі!» Шкіра у неї була ніжна, коси довгі, м’які, як шовк, і блискучі, як воронове крило, – інших таких не знайти у всьому королівстві. Принцеса була не тільки прекрасна, а й добра, серце її завжди співало, і люди любили її за красу та лагідну вдачу.

Жив-був бідний єврей, такий бідний, що в нього майже ніколи не було ні хліба, ні дров. Ось одного разу взимку бідняк добув два гроші, приніс дружині і каже:
- Ось тобі два гроші, йди скоріше купи дров.

Дружина зраділа, побігла на базар, але всі просили за дрова набагато більше, ніж вона мала. Лише один селянин просив чотири гроші. Почала благати людей: позичіть мені два гроші, але ніхто не хотів позичити бідній жінці ці гроші.

Люди розповідають притчі про мудрість царя Соломона, про те, як мудро та справедливо він вирішував позови та суперечки. Але трапляється, що маленький хлопчик може показати приклад мудрості дорослим.

Ось яка історія сталася одного разу в давнину з двома крамарями.

Їхні лавки стояли на базарі поруч і були розділені лише тонкою дерев'яною перегородкою.