Де багатство закопане? (фінська казка)

Жили старий зі старою бабою, був у них син. Став батько помирати, син і питає в нього:
- Як же мені жити, батьку?

Батько каже:
- Живи так, щоб плуг сріблився і лисячими шкурами була огорожа вкрита.

Син ще запитує:
- Чи немає в тебе якихось заощаджень, адже ти міцно жив, батьку?
- Моє багатство в полі, там і ти знайдеш його, тільки копай.

Ось помер батько. А дім був багатий. Як весна настала, пішов хлопець до коваля, купив срібла і велів плуг сріблом покрити. Коваль запитує:

- Навіщо тобі плуг сріблити?

- Так мені батько заповідав, сказав, що від цього я житиму заможно.

Потім купив хлопець лисячих шкур і всі огорожі обвішав. Запитують у нього люди:
- Навіщо ти лисячі шкури на огорожі вішаєш?
- Мені батько велів: жити, мовляв, добре будеш.

Вирушив хлопець у поле і почав копати. Вирив багато глибоких ям. Люди запитують:
- Навіщо ти такі ями на полі викопуєш?
- Батько казав, що тут скарб захований, от я й шукаю.

Поки хлопець із працівником на пару всім цим займався, стали в нього заощадження танути. Бідність настала.

Думає хлопець: як далі жити, коли всі припаси скінчилися, а від батьківських порад жодного прибутку немає.

Пішов хлопець світом побродити, подивитися, як інші люди живуть. Забрів він до однієї вдовиці, попросився переночувати. Господиня запитує:
- Хто ти і звідки прийшов?
- Ось пішов подивитися, як люди на світі живуть. Був у нас багатий дім, але помер мій батько, а перед смертю дав мені такі поради: щоб плуг мій сріблився, огорожа була лисячими шкурами вкрита, а багатство, мовляв, у полі сховане й там мені його шукати слід. Я все так і зробив - плуг сріблом вкрив, огорожу завісив лисячими шкурами, все поле з працівником перекопав - і нічого не знайшов. Збіднів я, і нічим мені тепер жити.

Вдова запитує в хлопця:
- Здоров'я в тебе яке?
- Здоров'я гарне, та от жодної користі від батьківських порад нема.
- Не так ти все робиш, - каже вдова. - Ось я тобі зараз пораду дам, і якщо ти мене послухаєш - то налагодиться твоє життя. Як повернешся додому, то нарубай дров березових та поклади біля огорожі сушитися. Тобі буде тепло на зиму - це і є лисячі шкури. Поле орай, не покладаючи рук - і буде твій плуг сріблом вкритий. А станеш ріллю старанно обробляти - так буде в тебе і хліб. Ось тобі й багатство.

Пішов хлопець додому і став жити, як вдова його навчила. Почавши орати й працювати старанно, зібрав він добра ще більше, ніж за батька було.