Жила-була стара жінка, і був у неї син; жінка була зовсім слабка і хвора, і доводилося синові ходити в комору за мукою.

Ось якось пішов він за мукою, і тільки вийшов з комори, як, звідки не візьмись, налетів Північний вітер, відібрав у нього муку і помчав з нею геть.

Знову пішов хлопчик у комору і, як тільки він вийшов звідти, знову налетів Північний вітер і забрав борошно; втретє все було так само.

У Телемарку, в общині Рауланд, між хуторами Уребе та Ойгард, що на березі озера Тотак, є одна долина, усіяна величезними валунами. Здається, що хтось зніс верхівку гори та закидав усю долину камінням. І розповідають про це таку легенду.

У давнину жило в тих краях безліч народу. Якось справляли на одному з хутір весілля, і прийшли на неї всі навколишні жителі. Пили вони, їли та веселилися на славу. Побачив це зі своєї гори троль.

У давнину жили на світі два брати один - багатий, інший - бідний.

Мати і батько в них померли, а перед смертю наказали їм усю спадщину порівну між собою поділити. Тільки старший брат був жадібний та й шахрай. Забрав він собі все батьківське добро, а молодшого брата ні з чим із дому прогнав.
Ось так і вийшло, що один брат як сир у маслі катався, а другий – з хліба на воду перебивався.