Соломинка, вуглик та біб

Жила-була одна старенька, стара-престара. Вісімдесят років їй було. Пішла бабуся на город, зібрала цілу страву бобів і вирішила їх зварити. "Ось, - думає, - зварю боби і пообідаю".

Розтопила вона піч і щоб вогонь розгорівся краще, підкинула в топку пучок соломи. А потім почала сипати в горщик боби.

Ось тут все і почалося.

Коли сипала боби в горщик, один боб взяв та й упав на підлогу.

Впав і лежить поряд із соломинкою.

І сюди ж, на підлогу, вискочив з грубки розпечений вуглик.

Ось соломинка і каже:

— Любі друзі, звідки ви тут?

— Я, — відповідає вуглик, — із грубки. Якби, — каже, — я звідти не вискочив, я пропав би: довелося б мені згоріти і розсипатися попелом.

А боб каже:

— І мені поталанило, що я сюди впав. А то довелося б мені, як і іншим моїм приятелям-бобам, у кашу розваритись. А соломинка каже:

— І я рада, що в грубку не потрапила, а тут лежу.

- Ну, а що ж ми тепер робитимемо? - Запитує вуглик.

- Я думаю, - сказав біб, - ось що. Ходімо мандрувати.

— Ходімо, ходімо! - сказали вуглик і соломинка.

І пішли вони разом — біб, соломинка та вуглик — мандрувати. Довго йшли і прийшли до струмка.

Струмок маленький, вузенький, а перебратися через нього важко — містка немає. Як тут бути? Подумала соломинка і каже:

— Ми ось що зробимо: я перекинуся з бережка на бережок, а ви мені переправитеся, як мостом.

Так вони й зробили. Перекинулася соломинка з берега на берег, і першим побіг нею вуглик. Біжить, як мостом. Добіг до середини, чує — хлюпає внизу вода. Стало йому страшно, зупинився і кричить:

- Боюся води, боюся води!

А поки він стояв і кричав, соломинка від нього спалахнула, розпалася на дві частини і полетіла в струмок. Вуглик теж упав у воду, зашипів: «Тону, рятуйте!» - І пішов на дно.

А біб був обережнішим — він на березі залишився. Залишився на березі і давай сміятися з вуглика і соломинки. Сміявся він, сміявся та й луснув від сміху. Погано б йому довелося, але, на його щастя, сидів на березі бродячий кравець. Дістав кравець і зшив обидві половинки боба. А оскільки в кравця білих ниток із собою не було, зашив він боб чорною ниткою. З того часу у всіх бобів чорний шов.