Розповідають та переказують дивовижну історію, що трапилась у давнину.

Жив король, який не мав жодного сина, зате було три дочки. Старшу звали Б'янка, середню – Ассунтіна, а про молодшу варто поговорити окремо. Тільки вона народилася на світ і розплющила чорні-пречорні очі, всі так і ахнули - така вона була красуня. І вирішили її назвати найкрасивішим ім'ям, якого ніхто ніколи на світі не чув, – Фанта-Гіро.

Жила одна вдова. І був у неї син. Звали його Джуанін. Виповнилося йому тринадцять років, і захотів він поблукати світом – щастя пошукати.
- Малий ще! - Заявила йому мати. – Коли змужнієш і ударом ноги повалиш сосну за нашим будинком, тоді й вирушай.

І ось тепер щоранку Джуанін біг до дерева і щосили вдаряв у нього обома ногами.

Жив у світі селянин. Звали його Кампріано. І були в нього дружина та осел. Ось якось працював він у полі, а мимо проходили цигани. Запитують вони його:

- Що робиш, Кампріано? Ходімо прогуляємося!

Кампріано взяв осла і подався за ними. І так кілька разів. Одного ранку Кампріано поклав кілька золотих монет під хвіст своєму ослу. А повз знову проходили цигани.