Бджоли і медвідь

Дикі бджоли мали гніздо в дуплистім дереві. Довідався про те ведмідь, і знаючи про свою силу, приходить до них і каже: «Ви дрібні і слабі створіння! Дайте мені ваш мед, бо інакше дерево виверну, мід з’їм, а вас видушу!» — «Добре, — кажуть бджоли, — пробуй; якщо даси нам раду, ми піддамося».

Ведмедя розгнівала така відвага бджіл, вткнув він голову свою в дерево і висунув язик по мед, але відчув такий біль, що і за свою силу забув, бо бджоли в язик, уха, ніс накололи його страшно своїми жалами, а він, утікаючи, не слухає, як бджоли кликали за ним: «Пам’ятай, що і малі сотворіння можуть боронитись!»

Тут така наука: і малими, та спільними силами можна багато добра зробити і від ворогів оборонитись.