Алі-Баба і сорок розбійників

Колись, дуже давно, в одному перському місті жили два брати - Касим та Алі-Баба. Коли помер їхній батько, вони поділили гроші, які після нього залишилися, і Касим почав торгувати на ринку дорогими тканинами та шовковими халатами. Він умів розхвалювати свій товар і зазивати покупців, і в його лаві завжди юрмилося багато народу.

Касим усе більше і більше багатів і, коли накопичив багато грошей, одружився з дочкою головного судді, яку звали Фатіма.

А Алі-Баба не вмів торгувати та наживати гроші, і одружений він був на бідній дівчині на ім'я Зейнаб. Вони швидко витратили майже все, що в них було, і одного разу Зейнаб сказала:

- Слухай, Алі-Баба, нам скоро буде нічого їсти. Треба тобі щось придумати, бо ми помремо з голоду.

- Добре, - відповів Алі-Баба, - я подумаю, що нам робити.

Він вийшов у сад, сів під дерево і почав думати. Довго думав Алі-Баба і нарешті вигадав. Він узяв гроші, що залишилися в нього, пішов на ринок і купив двох ослів, сокиру і мотузку.

А наступного ранку він вирушив за місто, на високу гору, порослу густим лісом, і цілий день рубав дрова. Увечері Алі-Баба зв'язав дрова у в'язки, навантажив ними своїх ослів і повернувся до міста. Він продав дрова на ринку і купив хліба, м'яса та зелені.