В гостях у Санта-Клауса (казка М. Куннас)

Далеко-далеко, на самому краю Лапландії, у країні полярної ночі та північного сяйва, серед безкрайніх снігів і неходжених земель, височіє гора Корватунтурі. А біля її підніжжя ховається крихітне село. Є в ньому і житлові будинки, і маленькі майстерні, і загони для оленів, і навіть справжнісінький аеродром.

Село це розташоване так далеко, що ніхто про нього ніколи навіть не чув. Лише одного разу в нього випадково забрели два старі-лопарі. Щоправда, коли вони повернулися додому і розповіли про все друзям і сусідам, ніхто їм не повірив. Звісно, хто б міг забратися так далеко та ще й побудувати село? Хіба що сам Санта-Клаус.

Але в тому-то й річ, що в селі живе саме Санта-Клаус. Так-так, усіма улюблений добродушний старий з довгою білою бородою, який щороку під Різдво приносить дітям подарунки. У Санта-Клауса є дружина і численні гноми-помічники, а також ціле стадо північних оленів.

Ніхто вже не пам'ятає, коли і як Санта-Клаус з'явився в цих краях, а він тільки посміюється в бороду, якщо його про це запитати. Може, Санта й сам уже забув...

А ось гноми розповідають, що раніше жили в лісах і селах і працювали домовиками. Але люди стали всюди будувати міста і заводи, для домовиків зовсім не залишилося місця, ось і довелося їм перебратися на північ до підніжжя гори Корватунтурі.

Різдвяні гноми - народ дуже вправний. Вони можуть зробити все, чого не попросиш. Серед них є столяри, теслі, швачки, малярі, механіки, склодуви, кашовари і навіть бантикозав'язчики. Вони майструють різдвяні подарунки для всіх дітей на світі.

Роботи вистачає на весь рік - із січня по грудень. Адже треба нікого не забути і порахувати всі подарунки. Але турбуватися нема про що: у конторі в Санта-Клауса працюють чудові організатори і рахівники, тож все буде зроблено вчасно.

Життя в селі Корватунтурі кипить із самого ранку. Ще до світанку гномів будить запах вівсяної каші, яку дружина

Санта-Клауса варить у величезній чавунці. Білобороді старенькі підхоплюються з ліжка і, наче хлопчаки, мерщій біжать за стіл.

Ніхто не хоче залишитися без вівсянки. Адже каша надзвичайно смачна!

Щільно поснідавши, гноми вирушають на роботу.

Дружини гномів залишаються вдома. Треба прибратися, приготувати обід, нагодувати всіх домашніх тварин, великих і маленьких, та ще й наварити запашної кави.

А пити каву з булочками гноми люблять найбільше на світі. Після кави треба ще випрати, попрасувати, пришити ґудзики і заштопати шкарпетки. Взагалі-то гноми народ акуратний, але на роботі чого тільки не трапляється. Хто поспіхом приколотить до лавки край курточки, а хто ненароком перекине в кишені баночку з клеєм. Але, незважаючи на маленькі неприємності, всі в селі живуть дуже дружно. Тому навіть дикі тварини із задоволенням залишаються тут на зиму.

Після важкого трудового дня всі відпочивають і потихеньку готуються до сну. Одні засинають одразу, щойно вмиються і почистять зуби, інші вважають, що непогано б на ніч трохи перекусити, а хтось просто читає книжку.

Гноми живуть усі разом, але в кожного є своє ліжечко і поличка, де зберігаються найпотрібніші та найулюбленіші речі. Щоправда, частенько ці речі дивним чином опиняються на підлозі, і тоді дружина Санта-Клауса лається, що в хатинці гномів знову розгардіяш. Але він їм зовсім не заважає, гноми навіть кажуть, що так набагато затишніше.

Гном Артур раніше працював домовиком на стайні і звик спати на сіні. Розповідають, що одного разу він спробував спати на ліжку, але, як не ворочався, заснути не зміг. Звісно, хіба можна порівняти гладенькі простирадла з колючим запашним сіном!

Діти-гноми так само, як і всі звичайні діти, ходять до школи. Там вони вчаться читати, писати, рахувати, співати та малювати.

Найулюбленіший предмет у школі гномів - зоологія. Ще б пак, адже тварин у селі видимо-невидимо і всі вони ручні. Будь-яка дівчина може запросто зазирнути в пащу лютого вовка і порахувати, скільки в нього зубів. Але зараз іде урок географії. Учитель перевіряє домашнє завдання. Різдвяні гноми мають дуже добре знати, де розташовані різні країни, і в жодному разі не плутати Ірландію з Ісландією, а Австрію з Австралією.

Найбільше в розкладі уроків праці, їх ведуть досвідчені гноми-майстри. Діти стараються з усіх сил, бо найкращі роботи оцінюватиме сам Санта-Клаус, і якщо йому сподобається якийсь виріб, то він може стати справжнім подарунком.

Олені Санта-Клауса пасуться на пасовищах біля підніжжя гірських схилів, де росте ягель. Пастухами працюють колишні лісові гноми. Така робота їм до душі, від самого народження вони звикли проводити весь час у лісі. Гномам допомагають пастуші собаки. Олені зазвичай дуже спокійні тварини, але й серед них є бешкетники, на яких часом доводиться навіть гримнути.

На ніч гноми-пастухи забираються в лопарські хатинки на стовпах, щоб дикі тварини не потягли у них припаси з рюкзаків і кишень.

А вже коли приходить багряна осінь, то тут усі майстрові гноми одразу ж хочуть стати пастухами. Схили гір цієї пори надзвичайно красиві, і яскраві ковпачки гномів вдало вписуються в пейзаж.

Випасати оленів Санта-Клауса досить просто - їх не сплутаєш з іншими, тому що у кожного у вусі є маленький срібний бубончик. І якщо якийсь олень раптом випадково заблукає, то за дзвоном бубонця його одразу ж знайдуть.

У селі Санта-Клауса працює багато різних майстерень: столярна, швейна, прядильна, гончарна, керамічна та інші.
У столярній майстерні стоїть неймовірний шум. Дзвенять пили, стукають молотки, дзижчать дрилі, всюди літають тирса і стружки. Тут гноми роблять подарунки з дерева. Чого вони тільки не придумають: від крихітних мобільних телефонів до величезних лялькових будинків. І все ж у майстерні треба бути дуже обережним, верстати-то тут зовсім не іграшкові.

Книги, листівки, блокноти і календарі друкують на великій друкарській машині в друкарні.

Усі гноми в селі підсміюються над друкарськими працівниками, бо ґудзики в тих завжди чорні, а бороди заплетені в косички й зав'язані вузлом на маківці. Не подумайте, ніби це така нова мода. Просто довга борода може легко застрягти між валиками друкарської машини або потрапити в банку з фарбою.

Кожен у селі займається своєю справою, а тому й робота йде на лад. Танелі Стамеска - майстерний столяр, а Отто Викрутка швидше за всіх прикручує леза ковзанів до черевиків.

Ману Механік чудово розбирається навіть у заплутаній техніці.

Топі Клейборода - найкращий у селі поклейщик, за що й отримав своє прізвисько.

Нінні Пуговка шиє модний одяг для нових ляльок. Виходять цілі гори суконь і кофтинок.

Антті Музикант свердлить дірочки в дудочках.

А Мері Художниця фарбує іграшки. Ось тільки не варто підходити до неї дуже близько, коли вона працює.

Із майстерень готові подарунки везуть на склад. Чого там тільки немає! Автомобілі, візки для ляльок, ведмеді, тигри. Що ближче Різдво, то більше подарунків накопичується на полицях.

Гном-комірник веде суворий облік лялькам, качечкам і машинкам - подарунків має вистачити на всіх.
Біля складу весь час крутяться малюки-гноми. Адже там стільки цікавого! Якби не суворі правила, то на складі вже давно було б повно дітлахів, які граються. Але як же тоді працювати?

Взагалі-то гноми не тільки працюють, а й відпочивають. Відпустка у них зазвичай влітку. Тоді вже вільного часу хоч відбавляй. Сонце перестає опускатися за горизонт, можна веселитися день і ніч. Гноми ходять у гірські походи, грають у крокет, а деякі навіть займаються фігурним плаванням. Є в селі свій духовий оркестр, який готовий репетирувати з ранку до вечора.

Як тільки починається репетиція оркестру, Санта-Клаус зазвичай йде на риболовлю. Він каже, що йому дуже подобається ловити рибу. Тільки ось вудку завжди забуває вдома. Правда, дивно?

Але особливо гноми люблять театр. Не дивно, адже театральним гуртком керує гном Вільям, який колись працював домовиком у Національному театрі.

Пізньої осені найменші та найспритніші гноми отримують спеціальне завдання від Санта-Клауса. Вони повинні непомітно підібратися ближче до людей і з'ясувати, чи добре поводяться діти: чи чистять зуби вранці та ввечері, чи роблять уроки, чи вчасно лягають спати, чи допомагають батькам. Усе це маленькі розвідники заносять у свої блокноти. Гноми так спритно маскуються, що помітити їх практично неможливо.

Про все побачене гноми-розвідники доповідають Санта-Клаусу, і той дуже радіє, коли гноми приносять йому добрі новини.

Весь рік Санта-Клаус отримує від дітей листи. Їх доставляють на спеціальному поштовому літаку, по-іншому до села не дістатися.

Санта-Клаус і його помічники уважно читають усі листи і записують бажання у Велику Книгу Подарунків. Поштові гноми знають багато-багато мов, адже листи в Корватунтурі приходять з усього світу. Кожне послання треба обов'язково перекласти і прочитати, навіть якщо воно написане найнезрозумілішою мовою у світі.

Іноді доводиться звертатися по допомогу до професорів Гельсінського університету.

Не забувають гноми і про власне Різдво, для них це свято, а отже, треба добре підготуватися.

Вілле вирізає дерев'яні прикраси, а Ніссе з онуком роблять іграшки з соломи.

Особливо раді солом'яним прикрасам снігурі.

Дружини гномів варять величезний казан різдвяної рисової каші й кидають у нього мигдальний горішок. У того, хто знайде його у своїй тарілці, буде дуже вдалий рік. Цікаво, кому пощастить цього разу?